ІМПУЛЬС "ОСОКОРКИ"

вул. Центральна 6 (Осокорки), Київ

+38 (067) 857 04 04

Цілодобово 24/7

Лихоманка Західного Нілу

Лихоманка західного нілу - симптоми

Лихоманка Західного Нілу (ЛЗН) – це інфекційне захворювання, яке викликається вірусом Західного Нілу. Є одним із трансмісивних варіантів комариних лихоманок, належить до сімейства флавівірусів, куди також входять збудники жовтої лихоманки та денге. Вперше виявлено 1937 року в регіоні Західний Ніл в Уганді. Спочатку спалахи були локалізовані в Африці та протікали у відносно м’яких формах. Але згодом лихоманка почала активно поширюватися, викликаючи епідемії в інших регіонах світу, з більш тяжкою симптоматикою.

Найнебезпечніші спалахи лихоманки Західного Нілу фіксувалися у США, на початку 2000-х років. Сьогодні ЛЗН зустрічається у різних частинах світу, особливо у регіонах з теплим кліматом та високою активністю комарів. Тяжкий перебіг хвороби, неможливість вакцинації дорослих та дітей (ефективні вакцини відсутні), а також складна реабілітація після хвороби, робить ЛЗН суттєвою проблемою для світової системи охорони здоров’я.

Фахівці

Лікарі за напрямом: Лихоманка Західного Нілу

Циос Юрій Анатолійович - гастроентеролог, кардіолог

Сімейний лікар, кардіолог, гастроентеролог

Зміст

Лихоманка Західного Нілу в Україні

В 2024 році на території України були зафіксовані випадки гарячки Західного Нілу. Спалахи захворювання були зареєстровані у кількох регіонах країни, але найбільше постраждали жителі Києва та Київської області – понад 50 випадків з початку року та понад 40 лабораторно підтверджених з початку серпня.

Вірус, що передається через укуси комарів, почав активно поширюватися в літній період, коли відзначалися сприятливі температурні умови збільшення чисельності комах. Найважчий випадок стався у липні, коли мешканця Києва з підозрою на лихоманку Західного Нілу було доставлено до реанімації. Незважаючи на зусилля лікарів та підключення пацієнта до апарату ШВЛ, його життя врятувати не вдалося. Інші зареєстровані випадки зараження також призводили до госпіталізації постраждалих до інфекційних відділень лікарень. Де останні проходили тривале лікування.

Спалах лихоманки Західного Нілу у Києві та інших регіонах України став першою серйозною появою вірусу в країні за останні кілька років. Фахівці відзначають, що складність гарячки порівнянна з лікуванням ковід-19 у стаціонарі – це говорить про високу складність хвороби та серйозність виклику перед лікарями.

Симптоми та ознаки захворювання

Хвороба лихоманка Західного Нілу може мати різноманітну клінічну картину, але більшість інфікованих не мають жодних симптомів. За статистикою, близько 80% людей переносять хворобу безсимптомно, тоді як у 20% тих, хто залишився, виникають досить важкі симптоми, схожі з грипом. Розглянемо ключові симптоми захворювання на вірус Західного Нілу:

  1. Підвищена температура (лихоманка) – температура тіла підвищується до 38-39°С, часто до 40°С. Гарячка супроводжується відчуттям ознобу, пітливістю та загальною слабкістю. Гарячка зазвичай триває кілька днів;
  2. Головний біль має тупий пульсуючий характер, локалізується в лобовій або скроневій частині, може посилюватися при яскравому світлі або гучних звуках;
  3. Біль у м’язах та суглобах – часто відчувається в області спини, шиї та кінцівок. У суглобах виникає почуття ломоти, утруднюються рухи, є сильний дискомфорт;
  4. Нудота та блювання – виникають на тлі гарячки (лихоманки) та загального нездужання. Блювота супроводжується зниженням апетиту та зневодненням;
  5. Висипання на шкірі – з’являється на кінцівках і тулуб, може бути дрібноплямистим або макулопапульозним. Як правило, зникає через кілька днів;
  6. Скутість шиї – хворий неспроможна вільно нахилити голову вперед, інші рух шиєю супроводжуються сильним болем. Причиною є запалення мозкових оболонок (менінгіт), підтвердити характер тяжкого симптому може невролог після діагностики;
  7. Дезорієнтація та сплутаність свідомості – порушуються когнітивні функції, людина може плутати дати, імена, погано орієнтуватися у просторі та часі. Це тривожний симптом, який свідчить про поразку ЦНС;
  8. Тремор і судоми – з’являються довільні тремтіння м’язів, найчастіше рук, ніг та голови. Іноді відбувається на фоні гарячки;
  9. Слабкість та параліч кінцівок – характеризується повною або частковою втратою м’язової сили внаслідок ураження нервових волокон. У найважчих випадках розвивається частковий чи повний параліч;
  10. Втрата свідомості та кома – симптом вкрай тяжкої течії лихоманки Західного Нілу. Свідчить про глибоке ураження мозку.

При виявленні вищевказаних симптомів важливо негайно записатися до лікаря терапевта на прийом, який зможе точно визначити причину симптоматики. Якщо симптоми важкі – спричиняйте швидку допомогу!

Консультація фахівця

Почніть своє лікування вже зараз

Чим небезпечний і наслідки вірусу Західного Нілу

Головна небезпека вірусу Західного Нілу – його здатність викликати тяжкі ускладнення, особливо у людей із груп ризику. Легкі форми хвороби зазвичай протікають безсимптомно або з мінімальною симптоматикою, порівнянною із застудою. Але в більш складних випадках хвороба вражає центральну нервову систему, викликаючи такі серйозні захворювання як: енцефаліт, менінгіт, а також поліомієлітоподібні синдроми. Ці патології можуть призвести до тривалих неврологічним порушенням, аж до інвалідності людини. Також у важких випадках, хворий може втратити здатність до самостійного пересування, він потребуватиме тривалої та складної реабілітації, без гарантії повного відновлення.

Смертність від лихоманки Західного Нілу суттєво варіюється. Вона залежить від віку пацієнта та загального стану його здоров’я, при тяжкому перебігу може досягати – 10%. В основному летальні наслідки спостерігаються серед людей похилого віку з хронічними захворюваннями. Серйозною небезпекою вірусу є і те, що він провокує важкі ускладнення, до повної відмови деяких внутрішніх органів.

Як передається, причини захворювання на ЛЗН

Основний переносник інфекції – комар роду Culex. Він заражається вірусом Західного Нілу при укусах інфікованих птахів, які згодом передають вірус людині. Досить рідко (менше 5% випадків), причиною зараження ЛЗН стає передача інфекції від людини до людини: при переливанні крові, виконанні операцій з трансплантації органів, а також від матері до дитини (це може статися під час вагітності, у процесі пологів або грудному вигодовуванні). ).

Ключовий фактор поширення вірусу – висока активність комарів у теплу пору року. Для кліматичних умов України найнебезпечніший період починається наприкінці травня і закінчується на початку жовтня.

Незважаючи на те, що передача хвороби від людини до людини зустрічається вкрай рідко, в умовах України цей фактор є однією з суттєвих причин зараження. Тому лікарі-інфекціоністи рекомендують бути обережними при контакті з кров’ю інфікованих осіб.

Групи ризику

Незважаючи на те, що в 80% випадків, вірусне захворювання протікає без помітних симптомів, існують певні категорії людей, які більш схильні до ризику важкого перебігу лихоманки Західного Нілу. Ускладненням більш схильні такі категорії людей:

  • Літні особи мають більш слабку імунну систему і менші внутрішні ресурси організму для ефективної боротьби з хворобою. Першим симптомом ускладнення у літніх людей є гарячка з температурою 40°С;
  • Люди зі слабким імунітетом – які страждають від різних хронічних захворювань, мають вірус імунодефіциту (ВІЛ), СНІД, які приймають імуносупресивні препарати, а також страждають від аутоімунних порушень та онкології;
  • Діти – не повністю сформована імунна система у дитини, суттєво підвищує шанси протягом вірусної хвороби з гарячкою та іншою тяжкою симптоматикою. Неможливість вакцинації дітей через відсутність ефективних вакцин несе додаткові ризики в ряді регіонів світу, особливо на африканському континенті;
  • Жінки в період вагітності мають ослаблений імунітет, що не дозволяє організму повноцінно боротися з деякими вірусами та інфекціями, у тому числі ЛЗН.

Жителі сільської місцевості, фермери, будівельники, лісники, а також працівники, які проводять багато часу на відкритому повітрі – частіше зазнають укусів комарів, ніж міські жителі та офісні працівники. Тому вони наражаються на більший ризик укусів комарів, заражених лихоманкою Західного Нілу.

Записатися на консультацію



    Діагностування хвороби Західного Нілу

    Діагностика лихоманки Західного Нілу досить складна через те, що більшість симптомів, таких як: гарячка, загальна слабкість, м’язові та головні болі є характерними для широкого спектру інших захворювань. Для точної діагностики потрібен комплексний підхід, що включає:

    1. Первинний огляд – виконується збір анамнезу про пацієнта, оглядається шкірний покрив щодо гіперемії, висипу, збільшення лімфовузлів та інших ознак вірусу лихоманки Західного Нілу. При зборі анамнезу лікар дізнається, чи був пацієнт у регіонах підвищеного ризику лихоманки Західного Нілу, як передалося імовірне захворювання тощо;
    2. Лабораторна діагностика – призначаються аналізи крові та сечі. Наявність вірусу хвороби Західного Нілу супроводжується лейкопенією та тромбоцитопенією, рідше – лімфопенією. Загальний аналіз крові та сечі дозволяють провести досить ефективну диференціальну діагностику від інших інфекцій;
    3. Визначення специфічних антитіл – найефективніший і достовірний метод встановлення діагнозу «Хвороба Західного Нілу». Проводиться ПЛР методом на 4-9 добу після прояву перших симптомів. Рідше застосовується метод серологічної діагностики ІФА, який дозволяє визначити наявність вірусу в сироватці крові на 1-8 добу та 14-21 добу після зараження.

    При появі тяжких симптомів, таких як енцефаліт та менінгіт, можуть знадобитися додаткові методи діагностики хвороби, у тому числі: магнітно-резонансна томографія (МРТ) та пункція для аналізу спинномозкової рідини. У деяких випадках для підвищення ефективності діагностики можуть залучатися вузькоспеціалізовані фахівці: кардіологи, неврологи, ендокринологигастроентерологи та інші.

    Перебіг хвороби та лікування гарячки Західного Нілу

    Перебіг хвороби гарячки Західного Нілу буває різним, залежно від віку пацієнта, стану його здоров’я та інших чинників. Практично у 80% випадків, захворювання протікає у легкій формі, та пацієнти одужують без специфічного лікування. Їм призначають симптоматичну терапію, що включає: постільний режим, рясне питво та прийом знеболювальних/жарознижувальних препаратів, для зняття головного та м’язового болю, а також температури (за їх наявності). У такому разі хвороба проходить за 7-10 діб.

    При тяжкому перебігу лихоманки, особливо при ураженні центральної нервової системи (ЦНС), потрібне транспортування хворого та його госпіталізація до стаціонару інфекційного відділення. У таких ситуаціях пацієнтам може знадобитися підключення до ШВЛ, а також цілодобовий контроль за станом з боку медичних фахівців.

    Важливо розуміти, що сьогодні немає специфічних противірусних препаратів, здатних ефективно боротися з Лихоманкою Західного Нілу. Тому лікування спрямоване на підтримку життєво важливих функцій організму, а також недопущення розвитку тяжких ускладнень, доки імунна система сама не впорається з інфекцією.

    Профілактика та вакцинування

    На жаль, вакцини для профілактики Лихоманки Західного Нілу у людей не існує, тому ключовий метод запобігання зараженню вірусом – профілактика. Її головним аспектом є запобігання укусам комарів як основного носія вірусу та джерела зараження. Ефективні профілактичні заходи:

    • Розпилення репелентів від комах на природі;
    • Носіння захищеного одягу, через який комар не зможе завдати укусу;
    • Встановлення протимоскітних сіток на вікна у будинках та квартирах;
    • Мінімізація часу перебування на свіжому повітрі, особливо в період максимальної активності комарів.

    Дотримання вищезазначених заходів особливо важливе для людей, що належать до груп ризику. Але й іншим людям також не варто нехтувати рекомендаціями.

    Picture of Автор </br>Ціос Юрій Анатолійович
    Автор
    Ціос Юрій Анатолійович

    Сімейний лікар, кардіолог, гастроентеролог

    Записаться по телефону

    ИЛИ

    Заказать обратный звонок


      Напишіть нам у
      месенджер

      Записатись по телефону

      АБО

      Замовити зворотній дзвінок