Анорексія
Багато людей не мають повного уявлення про те, що таке анорексія. Часто вважають, що захворювання є наслідком недоїдання або неправильного способу життя, але це лише поверхневі фактори, які супроводжують патологію. Давайте розберемося в причинах, симптомах і наслідках захворювання, а також дізнаємося, як лікувати анорексію на різних стадіях її розвитку.
Анорексія – це психічне захворювання, що характеризується порушенням сприйняття тілесного образу, відмовою від їжі і гострим зниженням ваги. Хворі обмежують порції їжі або намагаються повністю уникати їжі, виконують виснажливі фізичні вправи, приймають препарати для схуднення і здійснюють інші дії, спрямовані на схуднення.
Фахівці
Лікарі за напрямом: Анорексія
Стаціонар та реанімація
У клініці "ІМПУЛЬС" є як стаціонарне відділення, так і реанімаційне, що дозволяє надавати допомогу пацієнтам у критичних станах.
Невідкладна швидка допомога
Виїзд бригади швидкої допомоги 24/7, реанімобілі класу С. Перевезення хворих по Україні та Єврозоні. Медичний супровід.
Інструментальна діагностика
У нашій клініці є можливість провести додаткові обстеження - УЗД, ЕКГ, гастроскопію, колоноскопію та інші.
Лабораторна діагностика
У медичному центрі "ІМПУЛЬС" є своя власна лабораторія, що дозволяє знати результати багатьох аналізів вже за годину!
Комплексний підхід
Для постановки точного діагнозу та правильної схеми лікування можуть залучатися лікарі різних напрямків: кардіолог, невролог, ендокринолог та інші.
Види анорексії
Фахівці виділяють чотири різновиди анорексії. Кожен вид проявляється з урахуванням причинних факторів:
- Психологічна анорексія – найпоширеніший різновид. Супроводжується психічними порушеннями, що викликають відсутність почуття голоду або відразу до їжі. Може виникати як наслідок прийому психоактивних речовин або в якості симптому психічних захворювань, наприклад, шизофренії;
- Медикаментозна (лікарська) анорексія – виникає на тлі вживання наркотичних речовин або надлишкових доз антидепресантів. Іноді може стати наслідком тривалого вживання седативних і заспокійливих засобів;
- Симптоматична анорексія – проявляється в якості симптому основного захворювання: хвороби жовчно-кишкового тракту, гінекологічні розлади, гормональні патології, онкологічні захворювання тощо;
- Нервова анорексія (психологічна) – супроводжується нав’язливим бажанням до схуднення. Хворі на анорексію свідомо обмежують себе у вживанні їжі і часто неадекватно сприймають власне тіло.
Точний різновид захворювання може визначити тільки лікар, на основі даних первинного огляду і результатів діагностики.
Причини появи нервової анорексії
Лікарі виділяють дві ключові причини розвитку нервової анорексії: психологічні і біологічні.
- Біологічні причини – найчастіше проявляються у людей з зайвою вагою. Спостерігається швидке настання менархе, порушення функції нейромедіаторів, а також надлишок гормону – лептину, що знижує апетит;
- Психологічні причини – є обширними і пов’язані з проблемами психології людини: психологічний тиск іншими людьми, психічні захворювання, страх набрати зайву вагу, дисгармонічна підліткова криза і т.д.
Залежно від виду патології та індивідуальних особливостей організму пацієнта, комплекс істинних причин може відрізнятися.
Симптоми і ознаки анорексії – як розпізнати захворювання
Ключовим симптомом нервової анорексії і її різновидів, є навмисне скорочення обсягів споживаної їжі. Хворі можуть обманювати близьких і друзів про своє насичення, до його фактичного надходження (вони кажуть, що наїлися, але почуття голоду присутнє). Іноді, хворі уникають зустрічей за обіднім столом, знаходять причину не бути присутнім на святах і інших заходах, де передбачено харчування.
Можливе використання медичних препаратів та хімічних речовин, що пригнічують апетит. Деякі пацієнти штучно викликають блювоту відразу після їжі – це дозволяє їм швидко видалити їжу зі шлунка.
Чим небезпечна анорексія і її наслідки
Нервова анорексія небезпечна своїми ускладненнями. При несвоєчасному виявленні ознак, неправильної діагностики і відсутності адекватного лікування – розвиваються різні соматичні захворювання, в тому числі:
- затримка росту, фізичного і статевого дозрівання – часте явище у людей до 20 років;
- патології дихальної та серцево-судинної системи: аритмия, зутруднене дихання, раптові зупинки серця, а також задишка від незначних фізичних навантажень;
- порушення статевої функції і безпліддя у жінок;
- крихкість кісток, розвиток остеопенії і остеопорозу;
- дисфункція щитовидної залози.
Крім вище представлених наслідків, анорексія супроводжується цілим симптомокомплексом, що погіршує зовнішній вигляд пацієнта: виснаження, сухість і блідість шкіри, набряклість і т.д.
Записатися на консультацію
Стадії анорексії
Лікарі виділяють три основних стадії розвитку анорексії у чоловіків і жінок різних вікових груп:
- Переданорексична – первинна стадія розвитку захворювання. Характеризується появою думок про власну неповноцінність, пов’язаних з уявною повнотою. У хворого погіршується настрій, він намагається підібрати відповідну дієту, яка зможе вирішити уявну проблему;
- Анорексична – друга стадія, що супроводжується постійним недоїданням/голодуванням, а також стабільним зниженням маси тіла. Хворі прагнуть до подальшого посилення режиму прийому їжі;
- Кахектична – третя стадія, яка характеризується формуванням незворотньої дистрофії внутрішніх органів. Найчастіше, вона проявляється через 1-1,5 року після появи перших ознак анорексії.
Термін переходу на наступну стадію психічної анорексії прямо залежить від індивідуальних особливостей кожного пацієнта.
Лікування анорексії
Схема лікування нервової анорексії та інших різновидів захворювання затверджується лікарем, з урахуванням даних первинного огляду і наступних аналізів. Для максимальної ефективності повинен використовуватися комплексний підхід, що складається і трьох методів лікування:
- Психотерапія – спрямована на донесення до пацієнта і його близьких важливості подальшого лікування. Хворий повинен усвідомити свою проблему і мати стійке бажання до повного виліковування;
- Дієтотерапія – складається індивідуальний раціон харчування з урахуванням смакових уподобань хворого. Тип дієти і обсяг порцій визначає лікар, виходячи з поточного стану пацієнта. У важких випадках – починають з внутрішньовенного введення поживних розчинів;
- Медикаментозна терапія – спрямована на відновлення функції життєво важливих органів, зміцнення кісток, відновлення гормонального фону і т.д.
При виявленні перших ознак і симптомів психічної анорексії – негайно звертайтеся до лікаря!
Сімейний лікар, кардіолог, гастроентеролог
