Консультація ЛОРа (отоларингологія)
Консультація ЛОР-лікаря (отоларинголога) допомагає своєчасно виявити захворювання вуха, горла та носа, а також запобігти розвитку ускладнень. Сучасні методи діагностики дозволяють швидко встановити причину скарг, підібрати ефективне лікування та відновити нормальне дихання, слух і самопочуття.
Вартість консультації
Фахівці
Лікарі за напрямом: Консультація ЛОРа (отоларингологія)
Стаціонар та реанімація
У клініці "ІМПУЛЬС" є як стаціонарне відділення, так і реанімаційне, що дозволяє надавати допомогу пацієнтам у критичних станах.
Невідкладна швидка допомога
Виїзд бригади швидкої допомоги 24/7, реанімобілі класу С. Перевезення хворих по Україні та Єврозоні. Медичний супровід.
Інструментальна діагностика
У нашій клініці є можливість провести додаткові обстеження - УЗД, ЕКГ, гастроскопію, колоноскопію та інші.
Лабораторна діагностика
У медичному центрі "ІМПУЛЬС" є своя власна лабораторія, що дозволяє знати результати багатьох аналізів вже за годину!
Комплексний підхід
Для постановки точного діагнозу та правильної схеми лікування можуть залучатися лікарі різних напрямків: кардіолог, невролог, ендокринолог та інші.
Оториноларингологія — напрям медицини, який займається діагностикою, лікуванням і профілактикою захворювань вуха, носа, приносових пазух, глотки та гортані. Лікаря цієї спеціальності називають отоларингологом, оториноларингологом або ЛОРом. Усі три назви позначають одного й того самого фахівця.
Консультація ЛОРа необхідна не лише при сильному болю у вусі або горлі. Приводом для звернення можуть бути тривала закладеність носа, зниження слуху, часті носові кровотечі, осиплість, відчуття клубка в горлі, хропіння, запаморочення або повторні запалення мигдаликів. У медичному центрі ІМПУЛЬС у Києві пацієнти можуть пройти прийом отоларинголога, обстеження та отримати індивідуальний план лікування.
У яких випадках необхідна консультація ЛОРа
Звернутися до ЛОРа бажано, якщо симптоми зберігаються довше кількох днів, посилюються або регулярно повторюються. Консультація також необхідна, якщо самостійне лікування не допомагає або після ГРВІ з’явилися ускладнення з боку вуха, носа чи горла.
До ЛОРа звертаються при болю, закладеності, виділеннях, порушенні дихання, погіршенні слуху та зміні голосу. Отоларинголог також допомагає при травмах, сторонніх тілах, носових кровотечах, хронічному хропінні та підозрі на захворювання гортані. Профілактичний прийом може знадобитися перед операцією, при професійному голосовому навантаженні або частих загостреннях хронічних ЛОР-захворювань.
Симптоми, при яких потрібна допомога отоларинголога
Симптоми ЛОР-захворювань залежать від локалізації запалення та причини порушення. Одні й ті самі скарги можуть виникати при інфекції, алергії, травмі, анатомічних змінах або новоутворенні, тому точний діагноз встановлюється після огляду.
З боку вуха приводом для звернення є біль, закладеність, шум, дзвін, відчуття тиску, зниження слуху, виділення, свербіж і часте утворення сірчаних пробок. Особливо тривожні симптоми — раптова втрата слуху, кров зі слухового проходу, сильне запаморочення та порушення рівноваги. Біль за вухом, набряк вушної раковини або висока температура також потребують огляду.
З боку носа найчастішими скаргами є закладеність носа, тривалий нежить, утруднене носове дихання, сухість слизової оболонки та виділення. Пацієнти також звертаються по допомогу до отоларинголога при болю в ділянці чола, перенісся або щік, зниженні нюху, хропінні, носових кровотечах і стіканні слизу по задній стінці глотки. Одностороння закладеність і кров’янисті виділення потребують особливо ретельної діагностики.
З боку горла приводом для прийому є біль у горлі, першіння, запалення горла, печіння, біль під час ковтання та відчуття стороннього тіла. До ЛОРа звертаються при збільшенні мигдаликів, білому нальоті, гнійних пробках, неприємному запаху з рота, частих ангінах і осиплості. Стійку зміну голосу, утруднене дихання, кров у слині або збільшення лімфатичних вузлів шиї не можна залишати без обстеження.
Коли необхідна термінова допомога ЛОРа
Деякі стани потребують не планового прийому в лікаря-отоларинголога, а швидкої медичної допомоги. Це особливо важливо при раптовому порушенні слуху, травмі, кровотечі або швидкому погіршенні дихання.
Термінова допомога ЛОРа може знадобитися при сильному болю у вусі з високою температурою, гнійних або кров’янистих виділеннях, раптовій втраті слуху, сторонньому тілі у вусі, носі або горлі. Небезпечними ознаками є рясна носова кровотеча, наростаючий набряк горла, неможливість проковтнути слину, виражене запаморочення та порушення координації.
При утрудненні дихання, масивній кровотечі, втраті свідомості або стрімкому погіршенні стану необхідна швидка медична допомога. У подібних ситуаціях не слід намагатися самостійно видалити стороннє тіло, глибоко чистити вухо або прогрівати запалену ділянку.
З якими захворюваннями звертаються до отоларинголога
Отоларинголог лікує гострі та хронічні, інфекційні, запальні, алергічні, травматичні та деякі пухлинні захворювання. Тактика залежить від причини, тривалості симптомів, віку пацієнта, супутніх захворювань і ризику ускладнень.
Захворювання вуха
До захворювань вуха належать зовнішній, середній, гнійний та ексудативний отит, отомікоз, євстахіїт, тубоотит і лабіринтит. ЛОР також діагностує сірчані пробки, перфорацію барабанної перетинки, баротравму, приглухуватість, шум у вухах, хворобу Меньєра та порушення вестибулярного апарату.
При отиті можуть виникати біль, закладеність, зниження слуху, підвищена температура або виділення. Сірчана пробка найчастіше викликає відчуття закупорки та погіршення слуху, однак схожі симптоми трапляються й при інших захворюваннях. Тому промивання вуха повинно проводитися лише після огляду барабанної перетинки.
Захворювання носа
До цієї групи належать гострий і хронічний риніт, алергічний, вазомоторний та медикаментозний риніт. Отоларинголог також займається діагностикою синуситу, риносинуситу, гаймориту, фронтиту, етмоїдиту та сфеноїдиту.
Причиною порушення носового дихання можуть бути поліпи носа, викривлення носової перегородки, гіпертрофія носових раковин, кіста приносової пазухи або хронічний набряк слизової оболонки. Консультація потрібна при повторних носових кровотечах, зниженні нюху, наслідках травми та сторонньому тілі в носі. Хропіння також може бути пов’язане з анатомічним звуженням дихальних шляхів і потребує обстеження.
Захворювання горла
ЛОР лікує фарингіт, тонзиліт, хронічний тонзиліт, ангіну, тонзилофарингіт, ларингіт і ларинготрахеїт. Лікар також діагностує пробки в мигдаликах, паратонзиліт, паратонзилярний абсцес, порушення голосу, поліпи та вузлики голосових складок.
Аденоїди та аденоїдит частіше трапляються у дітей, але зміни носоглоткового мигдалика можуть виявлятися й у дорослих. Окремим напрямом клініки дитячий ЛОР не є. При стійкій осиплості, болю під час ковтання або підозрілому утворенні необхідно виключити захворювання глотки та гортані, включаючи доброякісні й злоякісні процеси.
Як проходить консультація ЛОРа
Прийом починається зі збору скарг та анамнезу. Лікар уточнює, коли з’явилися симптоми, як вони змінювалися, чи були подібні епізоди раніше, які препарати пацієнт уже застосовував і чи є алергія. Важливо повідомити про хронічні захворювання, травми, операції, куріння та професійне голосове навантаження.
Після бесіди отоларинголог оглядає вуха, ніс і горло. Залежно від скарг можуть проводитися отоскопія, риноскопія, фарингоскопія та огляд гортані. Лікар-ЛОР оцінює барабанну перетинку, прохідність носових ходів, стан слизової оболонки, мигдаликів, голосових складок і лімфатичних вузлів.
За результатами огляду встановлюється попередній діагноз. Потім ЛОР призначає додаткові дослідження, лікувальні процедури, медикаментозне лікування або консультації суміжних фахівців. Якщо амбулаторної допомоги недостатньо, може розглядатися операція або направлення до стаціонарного відділення клініки.
Методи діагностики ЛОР-захворювань
Вибір методу діагностики залежить від локалізації симптомів і передбачуваного діагнозу. Іноді стандартного огляду достатньо, але при хронічному, односторонньому або ускладненому процесі потрібні додаткові дослідження.
Для обстеження вуха отоларингологи застосовують отоскопію, відеоотоскопію, отомікроскопію, аудіометрію, тимпанометрію та камертональні проби. При запамороченні лікар може призначити вестибулярні тести. КТ скроневих кісток, МРТ і лабораторне дослідження виділень використовуються за показаннями.
Для діагностики захворювань носа проводять передню та задню риноскопію, ендоскопію порожнини носа й носоглотки, оцінку носового дихання та нюху. Додатково можуть призначатися мазок із носа, бактеріологічний посів, алергологічні дослідження, рентгенографія або КТ приносових пазух. При підозрілому утворенні може знадобитися біопсія.
Для обстеження горла та гортані застосовують фарингоскопію, ларингоскопію, фіброларингоскопію та відеоендоскопію. При запаленні лікар може призначити мазок із горла, експрес-тест на стрептокок, бактеріологічний посів і аналізи крові. При збільшених лімфатичних вузлах, тривалій осиплості або підозрі на пухлинний процес використовуються УЗД, КТ, МРТ, біопсія та гістологічне дослідження.
Ендоскопія ЛОР-органів
Ендоскопія дозволяє оглянути ділянки, які не завжди добре видно під час звичайного обстеження. Тонкий оптичний прилад допомагає лікарю оцінити порожнину носа, носоглотку, глотку та гортань.
Дослідження призначають при тривалій закладеності носа, повторних синуситах, хропінні, відчутті клубка в горлі, осиплості та підозрі на новоутворення. Процедура зазвичай займає небагато часу та може супроводжуватися помірним дискомфортом. За потреби використовується місцева анестезія.
Спеціальна підготовка найчастіше не потрібна, однак правила краще уточнити перед прийомом. Ендоскопія допомагає виявити поліпи, набряк, джерело кровотечі, зміни слизової оболонки, порушення рухливості голосових складок та інші патології.
Методи лікування ЛОР-захворювань
Лікування призначається після діагностики. Однакові симптоми можуть бути спричинені вірусною інфекцією, бактеріями, грибками, алергією, травмою або анатомічними змінами, тому універсальної схеми не існує.
Медикаментозне лікування
Залежно від діагнозу отоларинголог може призначити протизапальні, знеболювальні, антибактеріальні, протигрибкові або антигістамінні засоби. Також застосовуються місцеві назальні препарати, вушні краплі, антисептики та засоби для зволоження слизової оболонки.
Антибіотики потрібні не при кожному отиті, синуситі або запаленні горла. Конкретний препарат, дозування та тривалість курсу визначає лікар «вухо-горло-ніс». Самостійне лікування може змінити симптоми, спричинити побічні ефекти та підвищити стійкість бактерій до препаратів.
Лікувальні процедури в кабінеті ЛОРа
Деякі процедури виконуються амбулаторно під час прийому або за окремим записом. Вони допомагають видалити патологічний вміст, відновити прохідність і обробити запалені тканини.
ЛОР може провести видалення сірчаної пробки, туалет зовнішнього слухового проходу, промивання носа, промивання лакун мигдаликів, видалення пробок, зупинку носової кровотечі або видалення стороннього тіла. При синуситі за показаннями застосовуються промивання, дренування або пункція пазухи. Вид процедури залежить від діагнозу та стану пацієнта.
Після маніпуляції лікар-отоларинголог пояснює правила догляду та призначає контрольний прийом. Самостійно промивати вухо, видаляти пробки з мигдаликів або витягувати сторонні тіла небезпечно, оскільки можна травмувати тканини та погіршити стан.
Фізіотерапевтичне лікування
Фізіотерапія може використовуватися як додатковий метод при окремих хронічних і запальних захворюваннях. Вона не замінює основне лікування та призначається лише після виключення протипоказань.
Конкретний метод обирають з урахуванням діагнозу та стадії процесу. При гострому гнійному запаленні деякі фізіотерапевтичні процедури протипоказані. Тому застосовувати прогрівання або домашні апарати без призначення лікаря не можна.
Малоінвазивне лікування ЛОР-захворювань
Малоінвазивні методи дозволяють впливати на патологічну ділянку з меншою травматизацією тканин. До них належать окремі ендоскопічні процедури, радіохвильове та лазерне лікування, коагуляція судин, пункційні методи та зменшення об’єму носових раковин.
Така тактика може розглядатися при хронічному порушенні носового дихання, повторних кровотечах, поліпах, кістах, локальних утвореннях і деяких формах синуситу. Рішення приймається після обстеження. Не кожному пацієнту з переліченими захворюваннями потрібне втручання.
Оперативна отоларингологія
Хірургічне лікування застосовується, якщо консервативні методи недостатньо ефективні або захворювання від початку потребує операції. Оперативна отоларингологія включає втручання на носовій перегородці, носових раковинах, приносових пазухах, мигдаликах, барабанній перетинці та гортані.
При викривленні перегородки може розглядатися септопластика, при гіпертрофії носових раковин — вазотомія або інша корекція їх об’єму. При поліпах і хронічному синуситі можливі ендоскопічні операції на пазухах. При декомпенсованому хронічному тонзиліті може обговорюватися тонзилектомія, а при паратонзилярному абсцесі — розкриття та дренування.
Після операції пацієнту потрібні спостереження та виконання рекомендацій ЛОРа. При тяжкому перебігу, гнійних ускладненнях або необхідності цілодобового контролю лікування проводиться у стаціонарі.
Можливі ускладнення ЛОР-захворювань
Більшість захворювань добре піддаються лікуванню при своєчасному зверненні. Ризик ускладнень підвищується при пізній діагностиці, неправильному самолікуванні, незавершеному курсі терапії та наявності супутніх захворювань.
Отит може призвести до стійкого зниження слуху, перфорації барабанної перетинки або мастоїдиту. Гнійний синусит здатний поширюватися на тканини навколо очей і внутрішньочерепні структури. Хронічний тонзиліт може супроводжуватися частими загостреннями, а паратонзилярний абсцес потребує термінового лікування.
Тривале порушення носового дихання впливає на якість сну, працездатність і переносимість фізичних навантажень. Якщо воно супроводжується вираженим хропінням і зупинками дихання уві сні, може розвиватися обструктивне апное сну, яке підвищує навантаження на серцево-судинну систему та пов’язане з ризиком артеріальної гіпертензії, порушень серцевого ритму, інфаркту й інсульту. Стійка осиплість може бути пов’язана не лише із запаленням, тому потребує огляду гортані.
Як підготуватися до консультації отоларинголога
Спеціальна підготовка до звичайного прийому найчастіше не потрібна. Бажано взяти результати попередніх обстежень, виписки, знімки та список препаратів, які приймаються.
Перед консультацією не слід глибоко чистити вуха ватними паличками, самостійно видаляти сірчану пробку або промивати слуховий прохід. Небажано безпосередньо перед оглядом безконтрольно застосовувати вушні краплі, назальні спреї, мазі та антисептики, якщо їх не призначив лікар. Вони можуть тимчасово змінити зовнішній вигляд слизової оболонки та ускладнити діагностику.
Якщо планується ендоскопія або процедура, умови підготовки потрібно уточнити під час запису. При сильному блювотному рефлексі лікар може рекомендувати не приймати їжу безпосередньо перед оглядом горла.
Чого не можна робити при захворюваннях вуха, горла та носа
До встановлення діагнозу не слід самостійно починати прийом антибіотиків, прогрівати запалену ділянку або тривалий час використовувати судинозвужувальні краплі. Не можна намагатися проколоти утворення, видалити наліт із мигдаликів гострим предметом або глибоко витягти стороннє тіло.
При болю у вусі не рекомендується закапувати невідомі засоби, особливо якщо є виділення або підозра на пошкодження барабанної перетинки. При носовій кровотечі не можна закидати голову назад і ковтати кров. При різкому зниженні слуху, порушенні дихання або вираженому набряку необхідно якомога швидше звернутися по медичну допомогу.
Замовити дзвінок
Консультація по телефону безкоштовна і ні до чого не зобов’язує!
З якими лікарями взаємодіє отоларинголог
ЛОР-захворювання можуть бути пов’язані із загальними інфекціями, алергією, неврологічними порушеннями, станом зубів і дихальної системи. Тому в деяких випадках пацієнту потрібна допомога кількох фахівців.
При температурі, кашлі та загальній слабкості первинну оцінку може провести терапевт. При алергічному риніті ЛОР взаємодіє з алергологом, при вираженому зниженні слуху — із сурдологом, а при запамороченні — з неврологом. При підозрі на пухлинний процес необхідна консультація онколога, а при болю в ділянці обличчя та зубів — стоматолога або щелепно-лицевого хірурга.
Оториноларингологічне відділення в клініці ІМПУЛЬС
У медичному центрі ІМПУЛЬС можна пройти консультацію отоларинголога в Києві. Лікар проводить огляд, призначає діагностику та підбирає лікування при гострих і хронічних захворюваннях вуха, носа та горла.
Можливості клініки дозволяють організувати взаємодію ЛОРа з терапевтом, неврологом, алергологом, хірургом та іншими фахівцями. За наявності показань пацієнт може бути направлений на додаткову діагностику, лікувальну процедуру, операцію або до стаціонарного відділення клініки.
Якщо стан не дозволяє самостійно приїхати до медичного центру, можна уточнити можливість послуги лікар додому. При екстрених станах необхідно повідомити диспетчеру про кровотечу, травму, порушення дихання або різке погіршення слуху.
Як записатися на консультацію ЛОРа в Києві
Записатися на прийом можна телефоном або через форму на сайті клініки ІМПУЛЬС. Під час звернення бажано коротко описати основні симптоми, їх тривалість і наявність температури.
Якщо йдеться про стороннє тіло, кровотечу, травму або виражене порушення дихання, про це потрібно повідомити одразу. Адміністратор допоможе визначити, чи підходить планова консультація, чи пацієнту потрібна термінова медична допомога.
Часті запитання про консультацію ЛОРа
ЛОР перевіряє вуха, зовнішні слухові проходи, барабанні перетинки, носову порожнину, носову перегородку, приносові пазухи, носоглотку, глотку, мигдалики та гортань. За потреби лікар оцінює слух, носове дихання, нюх і голос.
Під час огляду або ендоскопії лікар може помітити підозріле утворення, виразку, зміни слизової оболонки або порушення рухливості голосових складок. Однак зовнішній огляд не підтверджує рак. Для встановлення остаточного діагнозу можуть знадобитися КТ, МРТ, біопсія та гістологічне дослідження.
Звичайний огляд найчастіше не викликає болю. При вираженому запаленні, травмі або дотику до чутливої ділянки можливий дискомфорт. Лікар проводить обстеження максимально обережно.
Достатньо звичайної зовнішньої гігієни. Ватні палички не слід вводити глибоко в слуховий прохід, оскільки вони можуть проштовхнути сірку до барабанної перетинки або травмувати шкіру.
Так, діагностикою та лікуванням гаймориту займається отоларинголог. Тактика залежить від вираженості запалення, тривалості симптомів і результатів обстеження.
Ні. У багатьох випадках застосовується медикаментозне та місцеве лікування. Пункція пазухи проводиться лише за наявності показань.
Звернутися до ЛОРа потрібно, якщо осиплість зберігається, регулярно повторюється або супроводжується болем, порушенням ковтання, відчуттям стороннього тіла, кров’ю чи збільшенням лімфатичних вузлів шиї.
Так. Нежить може бути алергічним, вазомоторним, медикаментозним або пов’язаним із хронічним запаленням. Визначити причину допомагають огляд і додаткова діагностика.
Повторна консультація потрібна для оцінки результатів лікування, розшифрування аналізів і досліджень, корекції терапії або спостереження після процедури. Термін повторного візиту визначає лікар.
Лікар-отоларинголог, хірург
